Резервне копіювання (бекап) — створення копій даних, систем або конфігурацій, які зберігаються окремо від оригіналу, щоб їх можна було відновити після втрати, пошкодження, збою обладнання чи кібератаки.
Як працює резервне копіювання
Резервні копії створюють на рівні файлів, баз даних, віртуальних машин або цілих систем (образів). Основні типи:
- Повне — повна копія всіх вибраних даних.
- Інкрементне — лише зміни з моменту останнього копіювання будь-якого типу; виконується швидко, але для відновлення потрібен увесь ланцюжок копій.
- Диференційне — усі зміни з моменту останнього повного копіювання.
Стратегію резервного копіювання визначають дві метрики: цільова точка відновлення (RPO) — яку втрату даних можна допустити — і цільовий час відновлення (RTO) — як швидко системи мають знову запрацювати. Поширене правило 3-2-1 радить зберігати три копії даних на двох різних типах носіїв, одну з них — поза основним майданчиком; розширені варіанти додають одну офлайн- або незмінну копію та нуль помилок під час тестового відновлення.
Чому це важливо для безпеки
Резервні копії — остання лінія оборони від програм-вимагачів і вайперів. Зловмисники це знають: перед шифруванням вони видаляють тіньові копії Windows, знищують сервери резервного копіювання й викрадають облікові дані до них — техніка T1490 (Inhibit System Recovery) у MITRE ATT&CK. Копії, постійно підключені до мережі або доступні з тим самим обліковим записом адміністратора домену, часто знищуються разом із робочими системами.
Рекомендації
- Зберігати принаймні одну копію офлайн, фізично ізольованою або незмінною (object lock, сховище WORM).
- Використовувати окремі облікові дані та MFA для систем резервного копіювання, поза основним Active Directory.
- Шифрувати резервні копії й захищати ключі шифрування.
- Регулярно перевіряти відновлення й включити його до плану реагування на інциденти.
- Копіювати й дані SaaS та хмарних сервісів — провайдери не завжди роблять це за вас.
