Вайпер (wiper) — руйнівне шкідливе ПЗ, яке безповоротно стирає чи псує дані й виводить системи з ладу, а не викрадає інформацію чи вимагає гроші.
Як працюють вайпери
Вайпери перезаписують файли випадковими даними, знищують головний завантажувальний запис і таблиці розділів, псують прошивку або шифрують дані ключем, який одразу викидається. Деякі навмисно маскуються під програми-вимагачі й показують вимогу викупу, хоча відновлення неможливе — «викуп» лише прикриття для саботажу. Зазвичай вайпер запускають наприкінці тривалого вторгнення, здобувши права адміністратора домену, щоб уразити тисячі машин одночасно.
Відомі атаки
- Shamoon (2012) — стер дані приблизно на 30 тисячах робочих станцій Saudi Aramco.
- NotPetya (2017) — поширився через заражене оновлення української бухгалтерської програми; збитки уряд США оцінив приблизно в 10 млрд доларів.
- WhisperGate, HermeticWiper та інші (2022) — хвиля вайперів проти українських організацій на початку російського вторгнення; AcidRain вивів з ладу десятки тисяч супутникових модемів.
Чому це важливо
Вайпери — зброя державних угруповань і APT у геополітичних конфліктах, а також хактивістів і часом злочинців. Їхні цілі — критична інфраструктура, держоргани й компанії, порушення роботи яких дає політичний ефект. Домовлятися нема з ким: без резервних копій дані втрачено назавжди.
Як підготуватися
- Зберігати офлайн- або незмінні резервні копії та регулярно перевіряти відновлення.
- Захищати облікові записи адміністраторів домену й сегментувати мережу.
- Відстежувати масові зміни файлів і незвичне використання інструментів адміністрування, наприклад групових політик.
- Мати план реагування на інциденти з відновленням систем з нуля.
Як і інше шкідливе ПЗ, вайпери часто потрапляють у мережу через вразливі зовнішні сервіси чи викрадені облікові дані.