Потенційно небажана програма (PUP) — ПЗ, якого користувач, найімовірніше, не хотів би мати на пристрої: нав’язані тулбари, викрадачі браузера, агресивні «оптимізатори», — хоча явним шкідливим ПЗ воно не є.
Як працюють PUP
PUP перебувають у сірій зоні між легітимним софтом і шкідливим ПЗ. Зазвичай вони потрапляють на комп’ютер із формальної згоди користувача: через заздалегідь позначену галочку в інсталяторі, довгу ліцензійну угоду чи «рекомендовану» пропозицію в комплекті з безкоштовною програмою. Типові категорії:
- Викрадачі браузера й тулбари, що змінюють домашню сторінку та пошукову систему.
- Рекламне ПЗ, яке показує додаткову рекламу.
- Системні «оптимізатори» та «чистильники реєстру», що перебільшують проблеми, аби продати ліцензію.
- Бандлери — інсталятори, які додають одразу кілька сторонніх програм.
- Криптомайнери та засоби віддаленого доступу, встановлені без зрозумілого пояснення.
Microsoft використовує термін «потенційно небажаний застосунок» (PUA), і Microsoft Defender може блокувати такі застосунки, якщо увімкнено захист від PUA.
Чому PUP важливі
Оскільки розробники можуть стверджувати, що користувач сам погодився на встановлення, PUP уникають юридичних ризиків шкідливого ПЗ, але водночас уповільнюють систему, збирають дані й показують сумнівну рекламу. Деякі PUP переходять на територію шпигунського ПЗ або відчиняють двері новим зараженням. Крім того, їх часто вбудовують у кряки та піратські програми, тож PUP нерідко стають першим кроком до справжнього шкідливого ПЗ.
Як уникнути PUP
- Завантажувати програми з офіційного сайту розробника або з офіційного магазину застосунків.
- Обирати вибіркове встановлення та знімати всі галочки з додаткових пропозицій.
- Увімкнути виявлення PUP або PUA в антивірусі — іноді воно вимкнене за замовчуванням.
- Регулярно переглядати встановлені програми й розширення браузера та видаляти все, що ви не встановлювали свідомо.
