Банківський троян

Банківський троян — шкідлива програма, яка викрадає облікові дані онлайн-банкінгу, дані платіжних карток та одноразові коди або безпосередньо підміняє транзакції на пристрої жертви.

Як працюють банківські трояни

Як і будь-який троян, банківський троян ховається в тому, що користувач встановлює сам: підробленому застосунку, вкладенні в листі чи піратській програмі. Після активації він застосовує одну або кілька технік:

• Веб-інжекти — вбудовування додаткових полів або підроблених сторінок у справжній сайт банку просто в браузері.
• Перехоплення форм і кейлогінг — викрадення логінів під час введення чи надсилання.
• Оверлейні атаки — на Android поверх справжнього банківського застосунку з’являється підроблений екран входу.
• Перехоплення SMS і сповіщень — викрадення одноразових паролів для підтвердження шахрайських переказів.
• Віддалене керування — зловживання спеціальними можливостями (accessibility), щоб виконувати операції на самому пристрої в обхід перевірок відбитка пристрою.

Відомі банківські трояни

• Zeus (2007) — один із найвпливовіших банківських троянів в історії; його вихідний код витік 2011 року й породив безліч варіантів.
• Dridex і TrickBot — десктопні банкери, що поширювалися через спам і згодом перетворилися на платформи доставки програм-вимагачів.
• FluBot — Android-банкер, який поширювався через SMS; Європол допоміг ліквідувати його 2022 року.
• Anatsa (TeaBot) і Cerberus — Android-сімейства, які поширювалися через дропери й здавалися в оренду іншим злочинцям.

Як захиститися від банківських троянів

• Встановлювати застосунки лише з офіційних магазинів і не надавати доступ до спеціальних можливостей тим, кому він не потрібен.
• Вчасно оновлювати операційну систему й банківські застосунки, щоб закривати вразливості, якими користуються трояни.
• Надавати перевагу підтвердженню в застосунку або апаратним ключам замість SMS-кодів.
• Уважно перевіряти підтвердження операцій і негайно звертатися до банку, якщо щось виглядає незвично.