Безпечна тестова лабораторія – невід’ємний інструмент фахівця з аналізу захищеності. Це контрольоване середовище, максимально наближене до реальної інфраструктури потенційної цілі, але повністю ізольоване від бойових систем і мережі інтернет.
У тестовій лабораторії ви можете:
- Освоювати і відпрацьовувати нові техніки етичного хакінгу без ризику завдати шкоди продуктиву
- Тестувати публічні та власноруч написані експлойти
- Перевіряти тулчейни і фреймворки для пентесту перед застосуванням на реальних проектах
- Готувати зрозумілі і безпечні для клієнта доказові концепти (Proof-of-Concept) для виявлених вразливостей
- Досліджувати поведінку зловредів і техніки обходу захисних механізмів
В цій статті ми розберемо різні варіанти організації тестової лабораторії, необхідні інструменти і платформи, а також ключові рекомендації щодо забезпечення безпеки.
Варіанти організації тестової лабораторії
Залежно від доступних ресурсів, необхідного рівня відповідності продуктивному середовищу і особистих уподобань, ви можете реалізувати тестову лабораторію одним із наступних способів.
1. Віртуальні машини
Найпростіший і маловитратний варіант – розгорнути тестовані системи і сервіси у вигляді віртуальних машин на локальному залізі. Для цього вам знадобиться досить потужний комп’ютер або сервер з обсягом оперативної пам’яті від 16 ГБ і процесором з підтримкою апаратної віртуалізації.
Необхідні компоненти:
- Гіпервізор для управління віртуальними машинами:
- VMware Workstation Pro (платний) або VMware Player (безкоштовний)
- Oracle VirtualBox
- Microsoft Hyper-V
- Дистрибутиви ОС для тестованих систем:
- Windows Server 2016/2019, Windows 10/11
- Ubuntu Server, CentOS, Debian
- Спеціалізовані дистрибутиви для пентесту: Kali Linux, Parrot OS
- Готові вразливі образи і тестові virtual appliance:
- Metasploitable 2/3
- OWASP Broken Web Applications (BWA)
- Vulnhub машини
- Мережевий комутатор для об’єднання віртуалок в ізольовану мережу. Можна реалізувати програмно за допомогою Virtual Network Editor у VMware Workstation або аналогів.
Рекомендації з налаштування:
- Відключіть віртуальним машинам доступ в інтернет і до хостової системи. У VMware Workstation для цього використовуйте режим мережевого адаптера “Host-only”. У Hyper-V створіть ізольований віртуальний комутатор (Private virtual switch) без доступу до зовнішньої мережі.
- Розмежуйте тестові машини за віртуальними мережами відповідно до рівнів захищеності та необхідної сегментації. Наприклад, виділіть окремий сегмент для АРМ адміністраторів, сегмент для серверів додатків, сегмент для клієнтських машин.
- Налаштуйте статичну маршрутизацію між віртуальними мережами, виходячи з логічної топології та необхідних взаємодій.
- Обмежте ресурси віртуальних машин (CPU, RAM) відповідно до характеристик реальних систем.
- Не підключайте до віртуалок загальні папки (Shared Folders) і переносні носії.
- Створюйте знімки (snapshot) віртуальних машин перед проведенням деструктивних тестів. Так ви зможете швидко відкотити систему до початкового стану.
Плюси віртуальних лабораторій – низька вартість, простота розгортання, можливість швидко відкотити зміни. Мінуси – обмежена продуктивність, складність в емуляції специфічних апаратних пристроїв.
2. Хмарні лабораторії
Якщо у вас немає відповідного обладнання на майданчику, можна реалізувати тестовий стенд на базі публічних хмарних сервісів – Amazon Web Services (AWS), Microsoft Azure, Google Cloud Platform (GCP).
Для цього вам знадобиться:
- Обліковий запис в обраній хмарі і права на створення ресурсів
- Налаштувати в хмарі віртуальну приватну мережу (AWS VPC, Azure VNET, GCP VPC) або взяти виділений ізольований регіон
- Створити в хмарній мережі необхідні віртуальні машини, мережеві компоненти, сховища даних, контейнери
- Налаштувати мережеві взаємодії (security groups, access lists) відповідно до логічної топології
Рекомендації з безпеки:
- Використовуйте окремий обліковий запис для тестової лабораторії, не пов’язаний з продуктивними ресурсами.
- Обмежте доступ до хмарної консолі управління (AWS IAM, Azure RBAC) – видавайте мінімально необхідні права.
- Відключіть машинам лабораторії вихід в інтернет. Використовуйте для доступу bastion-хост або VPN-підключення site-to-site між офісом і хмарою.
- Шифруйте дані в хмарних сховищах і при передачі. Використовуйте ключі шифрування (AWS KMS, Azure Key Vault), керовані вами, а не хмарним провайдером.
- Увімкніть логування та моніторинг хмарної активності. Відстежуйте аномалії споживання ресурсів, спроби несанкціонованого доступу.
- Автоматизуйте розгортання тестової інфраструктури в хмарі через IaC-інструменти (Terraform, AWS CloudFormation, Azure Resource Manager Templates). Описуйте конфігурацію у вигляді коду і зберігайте в систему контролю версій.
- Не зберігайте в хмарі реальні дані ваших клієнтів, що використовуються для тестів. Тільки синтетичні датасети і анонімізовані дампи.
Плюси хмарних лабораторій – масштабованість, доступність з будь-якої точки, близькість до реальних умов. Мінуси – відносно висока вартість, складність адміністрування, потенційні ризики для безпеки.
3. Локальні лабораторії на фізичному обладнанні
Найдорожчий, але максимально наближений до бойових умов варіант – створити тестову лабораторію на фізичному залізі. Закупити або орендувати сервери, СЗД, мережеве обладнання, інженерну інфраструктуру – і розгорнути на них цільові системи і сервіси.
Необхідні компоненти:
- Приміщення для розміщення обладнання (серверна кімната, дата-центр)
- Сервери архітектури x86 для розгортання гіпервізорів і контейнерних платформ
- Системи зберігання даних (СЗД) відповідного класу – початкового, середнього або high-end
- Фізичні мережеві комутатори, маршрутизатори, файерволи
- Джерела безперебійного живлення (ДБЖ), системи кондиціонування
Рекомендації з організації:
- Будуйте виділену фізичну мережу для тестового середовища. Забезпечте мережеву ізоляцію від корпоративного і гостьового сегментів.
- Виділіть окрему підмножину хостів і пристроїв, які не будуть з’єднані з VLAN управління та моніторингу. Використовуйте їх для відпрацювання технік Persistence, Lateral Movement, Collection в момент відсутності легітимних адміністраторів.
- Емулюйте на частині хостів трафік і поведінку реальних користувачів. Для цього можна задіяти фреймворки типу VDBench, системи навантажувального тестування як JMeter, Gatling.
- Де можливо, використовуйте реальні версії та збірки ОС, додатків, заліза, які працюють у ваших клієнтів. Запросіть інформацію про цільове оточення на етапі pre-engagement.
- Обмежте фізичний доступ до серверної кімнати тестової лабораторії. Ведіть журнал відвідувань, використовуйте відеоспостереження, контроль доступу за перепустками.
Плюси фізичних лабораторій – повнота моделювання інфраструктури, можливість підключення специфічних пристроїв (АСУ ТП, IoT), незалежність від обчислювальної потужності. Мінуси – висока вартість закупівлі та підтримки, потреба у фізичному просторі, неможливість швидко відкотити зміни.
Спеціалізовані дистрибутиви та платформи
Щоб спростити початкове налаштування тестової лабораторії та швидше перейти до відпрацювання технік, використовуйте готові дистрибутиви та платформи. Ось кілька найбільш популярних:
- Kali Linux – оптимізований під завдання тестування на проникнення дистрибутив на базі Debian, який розробляється Offensive Security. Містить встановлені та налаштовані тулкіти для різних етапів пентесту.
- Parrot OS – дистрибутив на базі Debian для проведення тестів на проникнення, аналізу вразливостей, комп’ютерної криміналістики та реверс-інжинірингу.
- AttifyOS – дистрибутив для аналізу безпеки IoT-пристроїв. Постачається з прошивками, тулчейнами, SDK для різних embedded-платформ.
- Metasploitable – навмисно вразлива віртуальна машина під управлінням Linux. Включає поширені сервіси з відомими вразливостями. Відмінно підходить для відпрацювання технік експлуатації.
- OWASP Broken Web Applications (BWA) – збірник навмисно вразливих веб-додатків (сайти, блоги, інтернет-магазини). Дозволяє практикуватися в тестуванні на проникнення веб-сервісів.
- Vulnhub – відкритий ресурс з великою колекцією віртуальних машин для відпрацювання технік етичного хакінгу. Машини відрізняються за рівнем складності, вендору, типу вразливостей.
- Hack The Box – онлайн-платформа, де ви можете тестувати свої навички пентесту в безпечному віртуальному середовищі. Включає VM з вразливими системами, CTF-челленджі, реалістичні сценарії.
Використовуйте ці напрацювання як фундамент для своєї тестової лабораторії. Доповнюйте їх власними віртуальними машинами і конфігураціями, максимально наближеними до цільового оточення.
Інструментарій тестувальника
Для ефективної роботи тестової лабораторії недостатньо лише правильно налаштованих систем і мереж. Необхідний спеціалізований софт, який допоможе автоматизувати рутинні дії, зібрати і систематизувати інформацію, емулювати поведінку зловредів:
Сканери безпеки і вразливостей
- Nessus, OpenVAS – сканування хостів і мережевих сервісів
- Burp Suite, OWASP ZAP – сканування веб-додатків і API
- Acunetix, ImmuniWeb – сканування веб-сайтів
- Qualys, MaxPatrol – комплексне сканування інфраструктури
Фреймворки експлуатації
- Metasploit – середовище для розробки і виконання експлойтів
- Core Impact – комерційна платформа для тестування на проникнення
- CANVAS – фреймворк для написання і виконання експлойтів
- ExploitPack – інструмент для створення клієнтських і серверних експлойтів
Інструменти перерахування і пост-експлуатації
- Impacket – колекція Python-класів для роботи з мережевими протоколами
- PowerSploit – набір модулів для пост-експлуатації Windows-хостів
- BloodHound – утиліта для аналізу шляхів атаки в Active Directory
- BeEF – фреймворк для тестування на проникнення через браузер
Аналізатори трафіку
- Wireshark – декодування мережевих протоколів, виявлення аномалій
- Tcpdump – захоплення і аналіз мережевого трафіку
- Fiddler – відладковий проксі для перехоплення HTTP/HTTPS
- Netcat – Swiss Army Knife для роботи з мережевими з’єднаннями
Реверс-інжиніринг і аналіз malware
- IDA Pro – інтерактивний дизасемблер і відладчик
- OllyDbg – відладчик рівня асемблера для Windows
- radare2 – фреймворк для реверс-інжинірингу і аналізу бінарних файлів
- GDB – відладчик для Unix-систем
Засоби виявлення слідів компрометації
- Volatility – аналіз дампів оперативної пам’яті
- Autopsy – цифрова криміналістика і відновлення даних
- OSSEC – аналіз журналів, виявлення підозрілої активності
- GRR – швидкий пошук індикаторів компрометації на безлічі хостів
Система управління тестуванням
- Faraday – середовище для управління даними пентесту, генерації звітів
- Dradis – платформа для агрегації і систематизації результатів тестів
- Lair – сервер для спільної роботи над проектами тестування на проникнення
Інтегруйте обраний інструментарій у вашу лабораторію, налаштуйте автоматичний запуск, централізований збір даних, оповіщення про інциденти.
Висновки
Ізольована тестова лабораторія – must-have для фахівця з аналізу захищеності. Вона дозволяє безпечно досліджувати техніки етичного злому, не завдаючи шкоди продуктиву. Вибір способу реалізації (віртуальні машини, хмара або фізичне обладнання) залежить від наявних ресурсів і необхідного рівня реалізму. При цьому важливо забезпечити мережеву ізоляцію, безпеку даних і контроль доступу. Для прискорення розгортання варто задіяти спеціалізовані дистрибутиви, навмисно вразливі платформи і бібліотеки віртуальних машин. Лабораторію необхідно оснастити інструментами для сканування, експлуатації, аналізу трафіку і поведінки зловредів. Автоматизація інфраструктури через IaC і зберігання конфігурацій в СКВ спростить підтримку стенду в актуальному стані.
Організація тестової лабораторії – не разова дія, а безперервний процес. Досліджуйте нові техніки та інструменти, адаптуйте стенд під мінливий ландшафт загроз, додавайте емуляцію нових платформ і пристроїв. Будуйте лабораторію, в якій цікаво працювати вам і вашій команді. І пам’ятайте – навіть в ізольованому середовищі будьте гранично обережні та уважні. Ставтеся до лабораторії як до бойової системи. Не допускайте витоків конфігурацій і результатів тестів. Дотримуйтеся правил інформаційної безпеки.
