Спам — небажані масові розсилки (найчастіше листи, але також SMS, повідомлення в месенджерах, коментарі й дописи в соцмережах) заради реклами, шахрайства чи поширення шкідливого ПЗ.
Як працює спам
Назва походить зі скетчу Monty Python 1970 року, у якому слово Spam (марка консервованої шинки) заглушує всю розмову. Перший відомий масовий лист надіслали через ARPANET у 1978 році — він рекламував комп’ютери DEC, а реклама «Green Card» двох юристів у Usenet 1994 року зробила спам суспільною проблемою.
Спамери збирають адреси із сайтів і витоків даних, купують бази й розсилають мільярди повідомлень через ботнети із заражених комп’ютерів, зламані поштові сервери й акаунти або сервіси на абузостійкому хостингу. Колись ботнети на кшталт Rustock і Cutwail генерували значну частку світового спаму. Адреси відправників часто підробляють за допомогою спуфінгу електронної пошти.
Чому це важливо
Окрім втраченого часу й ресурсів, спам — головний канал доставки фішингу, шкідливих вкладень, інвестиційних і романтичних афер та фальшивих магазинів. Сімейства шкідливого ПЗ на кшталт Emotet поширювалися через шкідливий спам (малспам) із документами Office та архівами. Масові комерційні розсилки обмежують такі норми, як американський закон CAN-SPAM Act (2003) і європейські правила e-privacy.
Як боротися зі спамом
- Власникам доменів — публікувати записи SPF (RFC 7208), DKIM (RFC 6376) і DMARC (RFC 7489); з 2024 року Google і Yahoo вимагають їх від масових відправників.
- Використовувати поштові фільтри, що поєднують репутаційні списки, аналіз вмісту й перевірку вкладень у пісочниці.
- Не відповідати на спам і не натискати посилання «відписатися» в підозрілих листах — це підтверджує, що адреса активна.
- Використовувати окремі або одноразові адреси для реєстрацій і позначати спам відповідною кнопкою поштового клієнта.
