Дарквеб — частина інтернету, доступна лише через анонімізувальні мережі на кшталт Tor, де сайти приховують своє справжнє розташування.
Як влаштований дарквеб
Вебу притаманні три шари. Поверхневий веб індексують пошуковики. Глибокий веб — усе, що сховано за логінами й платним доступом: пошта, інтернет-банк, корпоративні портали. Дарквеб — невелика частина, для доступу до якої потрібне спеціальне ПЗ. Найвідоміша мережа — Tor: трафік проходить через три випадкові вузли з багатошаровим шифруванням, а сайти працюють як onion-сервіси з адресами на .onion. Серед інших даркнетів — I2P та Freenet.
Чим дарквеб важливий для безпеки
Анонімність захищає журналістів, викривачів і людей у країнах із цензурою; великі медіа й навіть соцмережі мають офіційні onion-сайти. Водночас дарквеб — ринок кіберзлочинності:
- форуми й магазини, де продають викрадені бази, банківські картки й доступи до зламаних компаній;
- «логи» стилерів із паролями та cookie-файлами сесій;
- шкідливе ПЗ, експлойти та програми «шифрувальник як послуга»;
- сайти витоків, де угруповання вимагачів публікують файли жертв, які відмовилися платити.
Правоохоронці регулярно закривають великі майданчики, але їм швидко знаходиться заміна.
Рекомендації
- Відстежуйте дарквеб і сайти витоків на згадки доменів та облікових даних компанії — самостійно або через сервіс моніторингу.
- Виходьте з того, що витеклі паролі перебиратимуть усюди: використовуйте унікальні паролі та MFA.
- Відвідувати дарквеб із дослідницькою метою в більшості країн законно, але завантаження й покупки несуть юридичні ризики та ризик зараження.
