Смарт‑телевізори дедалі частіше опиняються в центрі скандалів навколо конфіденційності. Генеральний прокурор штату Техас Кен Пакстон подав позови проти п’яти найбільших виробників — Sony, Samsung, LG, Hisense та TCL, звинувативши їх у прихованому зборі детальних даних про перегляд контенту за допомогою технології Automated Content Recognition (ACR) без чіткого, поінформованого погодження користувачів.
Позови Техасу проти виробників смарт‑ТВ: у чому суть претензій
Згідно з матеріалами, поданими до судів Техасу, смарт‑телевізори цих брендів нібито робили «знімки» екрана приблизно кожні 500 мілісекунд. Технологія ACR аналізувала ці фрагменти майже в режимі реального часу, визначаючи, що саме дивиться користувач, після чого інформація передавалася на сервери виробників. На думку генпрокуратури, далі зібрані дані монетизувалися: використовувалися для створення точних профілів та продажу партнерам для таргетованої реклами.
Ключовий елемент обвинувачень — відсутність прозорого та зрозумілого механізму згоди. Багато користувачів не усвідомлюють, що їхній телевізор може перетворювати кожен перегляд фільму, шоу чи гри на масив поведінкових даних, доступний не лише виробникові, а й рекламним та аналітичним платформам.
Окремо в позовах виділяються китайські виробники Hisense та TCL. Офіс генпрокурора посилається на законодавство КНР про національну безпеку, яке теоретично може дозволити державним структурам доступ до даних, що обробляються компаніями. Це підсилює занепокоєння щодо транскордонної передачі інформації про звички перегляду американських користувачів і її потенційного використання державними органами за межами США.
Як працює ACR і чому ця технологія небезпечна для приватності
Технологія Automated Content Recognition часто порівнюється з «Shazam для відео». Смарт‑телевізор періодично фіксує крихітні фрагменти зображення або аудіо, перетворюючи їх на унікальні цифрові «відбитки» — фігнерпринти. Далі ці відбитки звіряються з великою базою контенту, що дозволяє з високою точністю визначити, який саме фільм, передача, реклама чи відеогра відтворюються на екрані.
Важливий момент для кібербезпеки полягає в тому, що ACR бачить не лише ефірне чи кабельне телебачення. Вона здатна ідентифікувати контент зі стримінгових сервісів, DVD/Blu‑ray‑програвачів, ігрових консолей та ноутбуків, підключених через HDMI. У дослідженні 2024 року, проведеному Університетським коледжем Лондона, Каліфорнійським університетом у Девісі та Мадридським університетом Карлоса III, показано: деякі реалізації ACR (зокрема у Samsung та LG) продовжують збирати дані навіть тоді, коли телевізор використовується лише як зовнішній монітор.
Прецедент Vizio: уроки від регуляторів США
Техаські позови не є першим випадком, коли практики збору даних смарт‑ТВ опиняються під пильною увагою. У 2017 році компанія Vizio погодилася виплатити 2,2 млн доларів для врегулювання претензій Федеральної торгової комісії США (FTC) та генпрокуратури Нью‑Джерсі. Слідство встановило, що з 2014 року на понад 11 млн телевізорів була встановлена функція Smart Interactivity, яка без відома користувачів збирала детальну статистику про перегляд каналів, дисків DVD та стримінгових сервісів.
Зібрані дані збагачувалися демографічною інформацією — статтю, віком, рівнем доходу, освітою — та використовувалися для побудови детальних рекламних профілів. Цей кейс наочно показав, як звичайний телевізор може перетворитися на потужний інструмент масової аналітики поведінки користувачів, якщо виробник поєднує ACR із зовнішніми базами даних.
Кібербезпека та приватність: що насправді ставить під загрозу ACR
На поверхневому рівні ACR часто подають як «ще один механізм персоналізації реклами». Проте з точки зору кібербезпеки й захисту персональних даних ідеться про збір високочутливої поведінкової інформації. За набором переглянутого контенту нерідко можна зробити висновки про політичні погляди, релігійні переконання, стан здоров’я, інтереси дітей та інших членів родини.
Якщо такі масиви даних зберігаються без належного захисту, передаються без сучасного шифрування або потрапляють до недобросовісних партнерів, зростає ризик не тільки агресивного таргетингу, а й фішингових атак, фінансового шахрайства та цілеспрямованої соціальної інженерії. У разі компаній з юрисдикцій із іншими стандартами захисту даних додається фактор можливого доступу державних структур до цих даних, що підвищує геополітичні та національно-безпекові ризики.
Як захистити смарт‑телевізор: практичні рекомендації користувачам
Більшість сучасних смарт‑ТВ дозволяють частково контролювати телеметрію та збір даних. Для підвищення рівня кібербезпеки в домі варто:
- Під час першого налаштування уважно читати всі екранні повідомлення та відмовлятися від «персоналізації реклами», функцій ACR, «покращення рекомендацій» та подібних опцій, якщо це можливо.
- Регулярно перевіряти розділи «Конфіденційність», «Маркетинг», «Реклама» у налаштуваннях телевізора та вимикати небажані сервіси збору даних.
- За можливості використовувати окремі стримінгові пристрої (приставки, медіаплеєри) та обмежувати доступ самого телевізора в інтернет, наприклад, через гостьову Wi‑Fi‑мережу або окремий VLAN у роутері.
- Оновлювати прошивку смарт‑ТВ для закриття уразливостей, але паралельно перевіряти, чи не змінюються умови конфіденційності та чи не активуються нові сервіси трекінгу за замовчуванням.
Скандали навколо технології ACR та судові позови, подібні до справи в Техасі, демонструють, що смарт‑телевізор — це вже не пасивний екран, а повноцінний елемент екосистеми збору й аналізу великих даних. Що краще користувачі розуміють, які саме дані збирає їхній телевізор і як вони можуть цим керувати, то вищими є рівень цифрової гігієни, стійкість до кіберзагроз і реальний контроль над власною приватністю в домі. Варто вже зараз переглянути налаштування свого смарт‑ТВ, а також уважніше ставитися до політик конфіденційності, які пропонують виробники та стримінгові платформи.
