Інформаційний простір знову сколихнули суперечливі повідомлення про можливе виконання Telegram вимог російського закону “про приземлення”. На офіційному сайті Роскомнадзора з’явилася інформація про те, що популярний месенджер перебуває “на стадії узгодження” створення філії або представництва в Росії. Однак засновник платформи Павло Дуров швидко спростував ці дані, назвавши їх частиною цілеспрямованої кампанії дискредитації.
Сутність закону про приземлення та його вплив на IT-індустрію
Закон “про приземлення”, прийнятий у 2021 році та чинний з січня 2022 року, встановлює жорсткі вимоги для великих зарубіжних технологічних компаній. Згідно з законодавством, платформи з добовою аудиторією понад 500 000 російських користувачів зобов’язані виконати низку ключових умов:
– Зареєструвати особистий кабінет на сайті Роскомнадзора
– Розмістити форму зворотного зв’язку для російських громадян та організацій
– Створити уповноважене представництво на території РФ
Telegram був включений до переліку компаній, що підпадають під дію закону, ще в листопаді 2021 року. До цього списку також увійшли такі технологічні гіганти, як TikTok, X (раніше Twitter) та Apple.
Аналіз спірної інформації та її походження
17 червня спеціалізований Telegram-канал звернув увагу на оновлення в розділі “Діяльність іноземних осіб в мережі інтернет на території Російської Федерації” офіційного сайту регулятора. У документі зазначалося, що Telegram перебуває в процесі узгодження питань створення філії, відкриття представництва або заснування російської юридичної особи.
Примітно, що точна дата внесення цих змін на сайт Роскомнадзора залишається невідомою, що викликає додаткові питання щодо достовірності представленої інформації та можливих маніпуляцій з датами публікації.
Відповідь Павла Дурова: протидія дезінформації
Засновник Telegram не забарився з відповіддю на повідомлення, що з’явилися. Раніше, в липні 2025 року, Дуров уже висловлювався про систематичну кампанію з дискредитації месенджера в російських ЗМІ. Він перерахував кілька епізодів недостовірної інформації:
– Технічно некоректне розслідування про IP-адреси Telegram
– Фейкові новини про вихід месенджера з Росії
– Хибні повідомлення про блокування OSINT-каналів з політичних мотивів
У своїй заяві Дуров підкреслив: “Telegram понад 12 років відстоює право людей на приватне життя та вільний доступ до інформації, через що ми часто стаємо предметом медіатиску з різних сторін”.
Кібербезпека та інформаційні загрози в цифрову епоху
Поточна ситуація демонструє складність інформаційної екосистеми, в якій функціонують великі технологічні платформи. Систематична поява недостовірної інформації може вказувати на координовані зусилля з впливу на громадську думку та ділову репутацію компанії.
З точки зору кібербезпеки, подібні інформаційні атаки представляють серйозну загрозу не лише для самих компаній, але й для мільйонів користувачів, які можуть приймати важливі рішення на основі неточних даних.
Вплив на користувачів та цифрову екосистему
Невизначеність навколо статусу Telegram створює додаткові ризики для користувачів месенджера. Недостовірна інформація може призвести до паніки серед аудиторії, міграції на менш безпечні платформи та загального зниження довіри до цифрових комунікаційних інструментів.
Ситуація з Telegram та законом про приземлення наочно демонструє важливість критичного аналізу інформації в цифрову епоху. Користувачам слід спиратися на офіційні заяви компаній та перевірені джерела, а не на непідтверджені повідомлення. Розвиток навичок медіаграмотності та розуміння механізмів інформаційного впливу стають ключовими компетенціями для забезпечення особистої цифрової безпеки в сучасному світі.
