11 серпня 2024 року користувачі популярних месенджерів у Росії зіткнулися з масштабними технічними проблемами при здійсненні голосових та відеовикликів. Збої торкнулися переважно Telegram та WhatsApp, що може свідчити про початок впровадження селективної блокировки комунікаційних функцій у зарубіжних додатках.
Економічні мотиви телекомунікаційних операторів
Провідні російські телекомунікаційні компанії – МТС, Мегафон, Білайн та Tele2 – раніше виступили з ініціативою блокування голосових функцій у зарубіжних месенджерах. Дана пропозиція була озвучена на стратегічній сесії з розвитку зв’язку наприкінці травня поточного року.
Оператори обґрунтовують свою позицію необхідністю додаткових доходів для підтримання телекомунікаційної інфраструктури. Подорожчання базових станцій та експоненційне зростання трафіку мобільного інтернету створюють ризики зниження якості зв’язку, особливо у великих містах. При цьому антимонопольна служба відхилила пропозиції про кратне підвищення тарифів для абонентів.
Аргументи кібербезпеки та банківська підтримка
Телекомунікаційні компанії висувають аргумент кібербезпеки, вказуючи на активне використання месенджерів кіберзлочинцями. Шахраї дійсно часто використовують WhatsApp та Telegram для зв’язку з потенційними жертвами, що створює додаткові вектори атак.
Банківський сектор демонструє підтримку ініціативи, оскільки в месенджерах не функціонують традиційні антифрод-системи, що застосовуються операторами зв’язку для виявлення підозрілої активності. Це створює сприятливе середовище для телефонного шахрайства та соціальної інженерії.
Технологія Deep Packet Inspection у дії
Згідно з інформацією від джерел у телекомунікаційній галузі, тестування селективних блокувань розпочалося 1 серпня. Технологія Deep Packet Inspection (DPI) дозволяє операторам вибірково блокувати певні функції месенджерів, зберігаючи при цьому доступ до текстових повідомлень.
DPI-системи аналізують вміст мережевих пакетів на рівні додатків, що дозволяє ідентифікувати та фільтрувати специфічний трафік. У цьому випадку технологія застосовується для блокування голосових та відеовикликів, залишаючи функціональність обміну повідомленнями недоторканною.
Реакція регуляторів та учасників ринку
Роскомнагляд утримався від офіційних коментарів щодо поточної ситуації. Представники операторів зв’язку також уникають публічних заяв, що може вказувати на координований характер дій.
Представники Мегафона заявили про стабільну роботу мережі та відсутність обмежень з боку компанії, посилаючись на можливі зовнішні причини виниклих проблем. Дане формулювання може свідчити про реалізацію обмежень на рівні регуляторних органів.
Вплив на екосистему цифрової безпеки
Обмеження функціональності месенджерів створює суперечливі ефекти для кібербезпеки. З одного боку, знижується ризик шахрайства через голосові виклики у додатках з обмеженими можливостями ідентифікації. З іншого боку, користувачі можуть переключитися на менш захищені канали зв’язку.
Експерти відзначають, що подібні заходи можуть стимулювати розвиток обхідних технологій, включаючи VPN-сервіси та альтернативні протоколи зв’язку. Це створює нові виклики для моніторингу кіберзагроз та може призвести до фрагментації цифрового простору.
Поточні події демонструють складність балансу між економічними інтересами телекомунікаційної галузі, вимогами національної безпеки та потребами користувачів у вільній комунікації. Розвиток ситуації визначатиме архітектуру російського цифрового простору та підходи до забезпечення кібербезпеки у довгостроковій перспективі, створюючи прецедент для інших юрисдикцій у питаннях регулювання цифрових комунікацій.